Як пташеня маму шукало.

м. Чикаго

,гніздо синьої пташки(bluebird),

2018 

Фото:Інна Голенчук

Як пташеня маму шукало. 

(Казка)

Весна по землі крокувала. 

Рослини до життя повертала. 

Пташки її зустрічали. 

Весняними піснями вітали. 

Маленька пташина співала,співала. 

І,нарешті, собі згадала:

«Слід гніздо будувати,

Яєчка туди відкладати,

щоб рід свій зберігати.»

На дереві гніздо звила. 

Пір’ячком застелила. 

Яєчко відклала. 

Три тижні його вигрівала. 

Одного ранку яєчко 

Почало качатись. 

Тісно стало в ньому пташеняті. 

Дзьобиком стукало 

все сильніше. 

Мати-синичка 

почула і подумала:

«Полечу іжу шукати 

для свого маляти»

Крилами змахнула і полетіла. 

Тим часом яєчко качалось 

і стукало,а пташенятко дзьобом

стінку яєчка пробило,ніжками впиралося, крильцями 

штовхалося.Яєчко навпіл 

розкололося.От пташенятко 

народилось.Сонечко його 

обігріло,обсушило.Пташенятко нікого кругом не бачило.Йому стало сумно і воно спитало:

«Де ж моя мама?Піду її шукати»

Стало на край гнізда і впало 

вниз. Воно падало перекручую-чись,змахуючи крильцями і лап-ками,і плюхнулось на землю. 

Пташенятко не вміло літати.

Навіть не вміло добре ходити. 

Отямившись від такого польо-

ту, воно стало на ніжки і почало іти. Спочатку падало,перекочу-валось і знову вставало. 

Швидко навчилось іти. «Тепер я сильний і буду шукати свою 

маму»-сказало воно. У дворі

пташеня зустріло кошеня. 

«Ти моя мама?»- запитало воно. 

Кошеня лиш дивилось і нічого не відповіло. Пташеня підійшло до курки: «Ти моя мама?»

«Ні»- відповіла курка.Після запитало у собаки: «Ти моя мама?». «Я не твоя мама,я - собака»- відповів. «Ти моя мама?»-запитало пташеня у корови. «Я -корова,як я можу бути твоя мама?»

Пташеня зупинилося і думає: «Ні котеня,ні курка,ні собака,ні корова- не моя мати. Але ж я маю маму. Я знаю. Я її знайду.»

Пташеня побачило величез-

ний предмет. Це був підій-мальний кран. «Ти моя мама?»-спитало. Кран страшно загур-

котів. Пташеня злякалось і закрило очі. Кран легенько його взяв і підняв на дерево у гніздо. От воно знову дома. 

А тут і мама- синичка повернулась. «Я знав,що ти є!!!

Ти не котеня,не курка,не собака,не корова і не кран. 

Ти- пташка. І ти моя мама!»

«Так. Я твоя мама- синиця. А ти мій єдиний синок!»