Футбол
Семенко й Данилко два рідні брати. Та грають в футбол завжди разом. Завжди. І тільки м‘яч їм до рук потрапляє Вікно у сусідів чомусь розбиває. Ось і знову біда… «Та це ж не ми. Це м’яч нас не слуха,летить не туди.» Тато втомився скло купувати, Сусідам шибки у вікна вставляти. Портібна сімейна рада. Для спокою сімейного Ця проблема завада. Родина ввечері зібралась. Година виховна почалась. Мама підвищеним тоном сказала : « Футбольного м‘яча вам не видати. Тоді і вікна не буде чим розбивати.» Бабуся мудро почала : «Для хлопців футбол- хороша гра. Зверху паркана сітку класти пора. М‘яч не долетить до сусідського вікна» Тато до сих пір мовчав Та нарешті й він сказав: «М‘яч не будем забирати. Сітку треба час придбати. Та зараз щоб не було розбитих вікон Хай хлопці йдуть на стадіон». Цілі вікна у сусідів нині. Спокій настав у родині. А хлопці гаяти часу не стали. На стадіоні команду футбольну сформували. Бабуся ,і мама , і тато Приходять за хлопців вболівати.