ДО СВЯТА ОСЕНІ

ОСІНЬ.ЯСЕН ЗАЖУРИВСЯ

Що настала осінь 

ясен зажурився. 

А осінь не вгавала. 

Барвів додавала. 

Золотом покрила

Всі його листки. 

Й жовте листя клена

Багрянцем обвела. 

І червону сукню 

Черемсі віддала. 

Для калини плаття 

Золотом розшила. 

Чарівні сережки 

Багрянцем налила. 

І куди не глянеш-

Осені сліди. 

Все розмалювала,

Все зачаклувала. 

І чекає в гості вже зими. 

2010
Художник:Віктор Кав‘юк

ПІЗНЯ ОСІНЬ

Дні коротшими стали. 

Сонце закрили хмари. 

Холодні дощі принесли 

Всюди потоки води. 

Калюжі стоять навкруги. 

Дощ там малює круги. 

Розходяться плавно вони. 

Така вже музика води. 

Повітряні бульбашки там пливуть. 

Одні зникають,інші- живуть. 

Мокре листя під ногами лежить. 

А вітер- пустун не спить

Останні листочки зриває

На землю їх опускає. 

Без листя стоять дерева,

Засохла трава зелена,

У теплі краї відлітають птахи. 

Комахи сховались хто куди.  

Природа чекає зими. 

ОСІННІЙ УРОЖАЙ
 Осінь в гості завітала. 

Золотом все розмалювала. 

Деревам вплела багряні стрічки. 

Яблукам розмалювала червоні щічки. 

Медові груші собою пишаються. 

Золотистим кольором вихваляються. 

Виноград теж собою гордиться. 

Найкращий він- так йому здається. 

Завітала осінь на грядки. 

Залишила і там свої сліди:

Капуста наділа сто дві сорочки,

Пожовкло листя на огірочках,

Жовті кафтани цибуля придбала. 

На осінь вона довго чекала. 

І помідори мов кулі червоні 

Так і просяться у твої долоні. 

Морква теж не відставала. 

Солодким соком усіх частувала. 

Червоний буряк - ну просто мастак. 

Червоний борщ смакує всяк. 

Славно осінь попрацювала. 

Овочами всіх пригощала.

АКАЦІЯ

Акації осінь золоті коси заплела. 

Як глянеш - яка краса!

Ще зелене плаття, 

А золота коса. 

Коричневі чоботи їй дала. 

Ну просто цариця яка!

Подув вітер 

і з акації зняв вінець. 

Листочки легенько кружляють. 

І тихо на землю сідають. 

Своїм теплом її зігрівають. 

Вночі і вдень листочки шепочуть. 

Про своє життя розповісти хочуть. 

Як вітер їх ніжно колисав. 

А дощик щедро напував. 

А зорі світили як могли, 

Щоби ми довше жили. 

А сонце давало світло і тепло. 

Щоб хлорофілу у нас 

більше було. 

А осінь свої чари розсипала. 

І нас на землю покликала. 

Під ногами ми впали, 

Зашелестіли. 

Життя в нас не стало 

І ми пожовтіли. 

В ОСІННЬОМУ ЛІСІ

Осінній ліс шумить. 

Під ногами листя шелестить. 

Під сухим листям опеньки ховаються,

Пухкими голівками з нами вітаються. 

І білі грибочки у білих сорочках

Радують око в рівненьких рядочках. 

Під дубками ростуть маслюки. 

Так і просяться у козубки. 

Простягнеш руку. 

Візьмеш таке диво. 

І зразу станеш щасливий. 

ЛІС

Осінній ліс стоїть густий. 

Здається він чомусь сумний. 

Дерева скинули осені барви. 

Набрали на себе сірої фарби. 

Чітко видніються гілочки. 

Дерева готуються до зими. 

А вітер по лісу гуляє. 

Колискові пісні співає. 

Заколисує все кругом. 

Посилає деревам сон.

ВІДЛІТ ПТАХІВ

Чому птахи не літають парами?

Восени вони літають зграями. 

У групи гуртуються. 

До відльоту готуються. 

Довго в небі кружляють. 

Вожака собі обирають. 

В тяжку довгу дорогу вирушають. 

Бояться птахи не морозу. 

Голод збирає в далеку дорогу. 

Кожен вид по своєму летить. 

Ключем або ж клином летять журавлі. 

Поперечною лінією - чаплі. 

Невеличкими групами летять ластівки. 

Зграями летять гуси,лебеді і качки.