Утворення слів з суфіксами -ищ,-ок,-очок,-ичк,-ечк,-ин,-ик,-чик. Віршики.





ИЩ
***
Мороз рано-вранці гуляв. 
За щічки всіх без розбору щипав. 
До вечора став морозИЩе
Річку льодом закував. 
Вікна всім розмалював. 
***
По подвір‘ї кіт гуляв. 
Мишок сірих полював. 
Господар радів,котика хвалив. 
Та якось ненажерливе котИЩе
Залізло нишком на горище. 
Там на бантині біля димара
Копчена висіла ковбаса. 
Цей ненажера її погриз
І швидесенько зліз униз. 
***
Блискавка в дерево влучила. 
Слід вогняний залишила. 
Загорівся маленький вогонь
Тепло й приємно для долонь. 
Та вітер його роздував. 
На інші дерева перекидав. 
А гаряче вогнИЩе
Протягало вже не руки,
А ручИЩа
На шляху своєму все зжерало. 
Слід чорнезний залишало.
***
Дно ріки виднілося. 
Намулом тонким покрилося. 
А біля гирла днИЩе усе
Шаром сміття засмічене. 



ОК

У дворі у дідуся 
Красуня ялина росла. 
Верх було видно на усе село. 
А на самий вершОК
Рясно нанизано шишок. 
***
Вздовж берега річки 
Луг простягнувся. 
От на той  лужОК
Погнала Настя 
Пастись качечок. 
***
На тичині біля тину восени. 
Залишили струк фасолі ще рости. 
Та стручОК сам сумував. 
Висох добре і упав. 
Мама вийшла на город. 
Ну й дива. Був стручок і вже нема. 
А стручок все «трісь» та « трісь». 
Подивися добре вниз. 
***
День у день від ранку до зорі
Гудуть,гудуть у полі трактори. 
А сьогодні деньОК особливий
Дочекалися неділі. 
Трактористи й трактори
Відпочинуть залюбки. 
***
Пень у лісі залишили. 
Дерево старе спилили. 
Одиноко там стирчав. 
Та на те він не зважав. 
І осінньою порою наш пеньОК
Нап’ялив сотні шапочок. 
Чудо в лісі. Дивина. 
Осінні опеньки ростуть біля пня. 

ОЧОК

За селом копали став
Петрик теж допомогав. 
В пору літню ряд в рядОЧОК
Йшли купатись у ставОЧОК
Гуси й гусенята,
Качки й каченята. 
***
СинОЧОК мамин виростав. 
Скоро син дорослим став. 
Маму любить, поважає. 
Їй щодня допомогає. 
***
Всім селом садили гай
Був там хлопчик Миколай. 
Він дубочки брав і у ямки клав. 
Вже гайОЧОК підростає. 
Спів пташиний там лунає. 
***
Гай шумить,з вітром розмовляє,
Гілля своє до сонця простягає. 
У гайОЧОК ми пішли,
Квітів там нарвали,
Всім віночків наплели,
На голівки клали. 
***
У пісочниці пісок
Вабить,вабить дітОЧОК
Діти пісОЧОК брали,
У форми накладали,
Фортецю будували. 

ИЧК

Дід у лісі гриби збирав. 
Схилятись не міг,
Палицею листя розгрібав. 
Бабуся теж палИЧКу взяла,
В гості до внучат помандрувала. 
***
Одягнула мама святкову спідницю,
Вишиту сорочку й чобітки,
Щоби на свято піти. 
Червону спіднИЧКу ,як сонечко,
Пошила для своєї донечки. 
На сорочечці маки розшила,
На голівку віночок зробила. 
Ой,красуня яка,
Україночка моя!!!
***
Я взуваю черевики
Піду зараз на музики. 
ЧеревИЧКи тупотять 
Та у танці аж летять. 
***
Вулиця довга через все село
То прямо,то вліво,то вправо. 
А до нашого ставка 
Спускалась вулИЧКа вузька. 

ЕЧК

Ложка на столі лежала. 
Трохи аж засумувала. 
Я її швиденько взяв. 
Кашу нею набирав. 
ЛожЕЧКа щаслива стала.
Кашу мою набирала. 
***
Дощик стукає в вікно
Йду гуляти всеодно. 
Раптом любе сонечко 
Зиркнуло в віконЕЧКо.
Петрик чобітки обув. 
З підскоком у двір майнув. 
***
На ліжку великому подушка лежала. 
На Михайла Івановича чекала. 
А на маленькому ліжЕЧКу тихенько
Лежала подушЕЧКа маленька. 
***
Сито мама взяла. 
Сіяти муку почала. 
Спече нам калачі,
І рум‘яні,й запашні. 
А Настуня ситЕЧКом маленьким 
Процідить чай швиденько. 
***
Літо в саду гуляло. 
Фруктами нас пригощало. 
За його дарунки діточки
ЛітЕЧКу співають пісеньки. 

ИН
При дорозі горох виростав. 
Дощик його поливав. 
На сонці вигрівався. 
Невдовзі стручків дочекався. 
Тріснув стручок і в щасливу годину,
З нього викотилась горошИНа. 
***
Катя намисто взяла. 
Роздивлятись його почала. 
То вправо,то вліво його повертала,
Та раптом намистИНа на підлогу впала. 
«Оце вже біда!
Куди закотилась намистина моя?»
***
На городі капуста росла,виростала. 
Хустину за хустиною завивала,
Голівку свою покривала. 
Тут зайчик у город пристрибав,
Капустину гризти почав:
«Ой,яка ж це смакота
КапустИНа зелена оця!»
***
Багаття. Вогню язики. 
Іскри здіймаються догори. 
Яскрава іскрИНка
Упала на суху стеблинку. 
Поліз вогонь по степу. 
Спалював все на своєму шляху. 
***
Берег річки. Лоза
Звична робота для діда Тараса. 
ЛозИНу кожну у руки брав,
Обережненько ножем зрізав,
У в‘язки в‘язав. 
Взимку щоб не сумувати ,
Буде кошики сплітати. 


ИК

Ми з татом борщ варили
Для усієї родини. 
БорщИК удався на славу. 
Всі залюбки смакували. 
***
Аркуш паперу великий 
На столі лежав. 
А маленький аркушИК
Вітер під столом ганяв. 
***
Буквар - це книжка чарівна. 
Живе там кожна літера
Велика і мала. 
Івасик букварИК узяв 
Слово «ма-ма» прочитав. 
***
Комар у болоті проживав. 
Господарем болотним став. 
Бешкетник-комарИК вечерком
Друзів збирає гуртом. 
Як вихор вони літають. 
Боляче всіх кусають. 
***
Лиє дощ як із відра. 
Ми радієм, бо весна. 
ДощИК ,дощик, поливай!
Буде гарний урожай. 

ЧИК

Ой,болить у Каті зуб.
Так не хоче їсти суп. 
ЗубЧИК в Каті заболів. 
Каші з медом захотів. 
***
У бідон води наливали. 
Нею розсаду поливали. 
А Петрик бідонЧИК взяв. 
Огірки поливати почав. 


Більше віршиків читайте за посиланнями:







Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

40 віршиків. Геометричні фігури навколо нас.

Вірші про кольори.

21 ВІРШИК ПРО ОДЯГ ТА ВЗУТТЯ