Вірші для душі та дитсадка. Emiliia Oleksyuk

село Суховерхів 1997 рік лісок біля школи 1 вересня діти чекають.  До нової школи  Вперше ступають.  Спортивний зал,  Кабінети просторі.  До навчання вже готові. Шкільний дзвоник задзвонив.  Учнів у класи запросив. Першокласники гордо ідуть. Букети квітів руках несуть. Чудові квіти принесли  Для першої вчительки. З нею Абетку пізнають. З нею про всесвіт узнають. Вона все може. Коли біда допоможе. Проходили роки. Першокласники стали випускники. Для школи подарунок зробили. Куточок лісу посадили. Привезли дубочки,  Берези, ялини. Ще декілька дерев горобини.  Глибокі ямки копали. Води з перегноєм вливали. Молоді деревця, виростайте.  Про випуск наш не забувайте.  Непомітно пройшли роки. Випускники вже стали батьки.  Своїх дітей до школи привели.  Як самі колись  Вперше прийшли.  А лісок уже лісом став. Він бачив не мало  Хороших справ. А горобини одна  На одну зазирають.  Червоними кетягами  Нас зустрічають.

Альтанка з верби. Колись дуже давно З‘явилося джерело.  Вода поволі прибувала.  Уже невеликим ставком стала.  Із ставка потічок витікає.  Дорогу сам собі прокладає.  Тихенько береги підмиває.  Водою землю напуває.  За зимою весну зустрічає.  За літом на осінь чекає.  Але тут до нього  Підкралась біда.  Люди вкидають сміття.  Вкидали все,що було: Іржаві відра,побите скло, Часто гниль викидали, Що витягали з підвалу.  Потічок наш захворів.  Аж жити не захотів.  Йому соромно стало жити.  Не може сам нічого зробити.  На допомогу діти прийшли.  Взяли з собою лопати, Відра й граблі.  Компостні ями копали.  Всю гниль туди вкидали.  Розчистили дно і береги.  Закінчивши роботу, Додому пішли.  Залишили каламутний  Потік води.  Прийшли наступного дня, В потічку вода вже  Прозора була.  Вздовж берегів верби садили, Щоб надати йому  Природної сили.  Мудунки і гусячі лапки зацвіли.  Змайстрували столи й лавочки, Що

Художник: Олександр Ставчанський Однієї неділі раненько Подружки збирались  У ліс швиденько.  Швиденько так і не змогли.  Спершу кошики взяли на гриби Потім згадали: «Ой! Їх же треба зрізати!».  Кинулись ножі шукати.  Кошики і ножі вже є.  На ніжки треба гумові чобітки.  Ще й засіб від комарів взяли, Щоб ті їм не докучали.  І собачка їхній Дружок  Захотів побігти у лісок.  Нарешті компанія зібралась.  До лісу подалась.  Дружок щасливий  Попереду біг.  Своїм хвостиком махав,як міг.  Лише зайшли в ліс. Ой, біда! І тут ,і там видніються  Купи сміття.  Поліетиленові мішки  Вітром надуваються.  Навкруги бите скло валяється.  Дружок весело стрибав.  Купи сміття оббігав.  Чи то з радості,чи з злості  Гавкати став.  На гостре скло наступив.  Лапку свою поранив.  Бідолашний скавулить.  Лапка у нього болить.  До верху її підіймає.  На допомогу чекає. А кров з ранки тече.  Дружкові дуже боляче.  «Що ж нам робити.  Тр

Художник : Олександр Ставчанський Дідусь Карась сидів у засідці. Спостерігав, що відбувається  В річці.  У водному царстві  Водорослі ростуть . Цариці Воді кисень віддають.  Від її течії вони хитаються. Між собою перемовляються: «Добре ми тут живемо.  Чисту воду п’ємо. Чи знаєте ви, хто дбає,  Про чисту воду, яку ми маєм?» Дідусь Карась не стерпів  І так відповів: « Про чисту воду в річці  Всі жителі дбають.  Кожен з них  Свою роботу знає. Річкові раки по дні гуляють. Молюсків ,черв’яків  І падаль поїдають. Риби всеїдні.  Водорослі і м’ясо їм потрібні, Жучки, черв’ячки  І, навіть,мертві рибки. А от люди не хочуть знати,  Що річки треба охороняти, Сміття у них не викидати, Відходи з заводів і фабрик  Не випускати. В таких умовах ми  Не проживем.  Усі загинемо і пропадем.  Шановні друзі, допоможіть! Від поганих людей  Нас захистіть! Читайте також: Потічок знову живе Пригода у лісі Подарунок для школи

Шпаківні художника з Данії  Томаса Дамбо Рання весна наступила. Сніги навкруги розтопила. Лід на річках розкувала. Маленьким струмочкам Дорогу вказала. Дерева й кущі пробудилась. Зелена трава пробилась. Сонце сильніше пригріває. День прибуває. Шпаки прилітають, А житла не мають.  1 квітня - День птахів святкували. Діти шпаківні змайстрували. Шпакам їх подарували. Вони хвилюються, Переживають, Чим можуть шпакам допомогають. До дерев шпаківні прив’язали. Парки усюди пташиними містами стали. Зраділи шпаки. У свої шпаківні увійшли.  Всі працювати почали. Гнізда собі будували. Травою, мохом і пір’ям їх вистеляли.  Пташечка-мама  У гніздо яєчка відклала. Як уміла порахувала. Процес висиджування почала. День за днем проходили. Пташенята у яйцях жили. На 12-й день яйця продовбали. На 13-й вилуплюватись стали. Вилупилися голі і сліпі. Зовсім безпомічні. Батьки пташенят годували. На день по 300 гусениць з’їдали. Вони активн

Розповідь базована на спогадах про дитинство моєї бабусі Домни Андріївни Григоряк(Булеги). Роки життя 1912 - 1998 1913 село Суховерхів БУКОВИНА Колись на Буковині, в мальовничому селі,що розмістилося між двома пагорбами ,жили Марія і Андрій з своєю донечкою Домкою. Сім’я жила дуже обідно. Їх хата була покрита соломою з маленькими вікнами і низькими дверима. 1913 Марія з донькою Домкою У хаті була піч, де готували у горщиках їжу. А Марія ще любила малювати на печі квіти. Перед Пасхою Марія завжди білила свою хату з надвору,а знизу  підводила або сірим  глиєм(глина) або чорною  сажею.Подружжя наймалося  на роботу до багатих людей, а маленьку Домку  лишали з старенькою тіткою. Їй було важко вже працювати,  але доглядати за дітьми вона  ще могла.Домці виповнилося  три роки і вона гралася з  Катрусею,яку тітка теж  доглядала. Дитячих іграшок у дівчаток не було, адже зароблених батьками грошей ледве вистачало на одяг. Але дівчатк

А Антон Анюті абрикос віддав.  З абрикоси абрикос зірвав.  Анюта абрикос тримала.  Абрикосовий аромат вдихала.  Б У барана був барабан.  Багато барабанив баран.  Бум-бум, бам-бам! Я барабанщик-баран.  В Ворона вовкові сказала: «Верни мені вороненя, А то вкраду я вовченя.» Г Гуси гуляли,гуляли По-гусиному ґелґотали.  Люблять гуси горох.  Залізли в чужий город.  Ганнуся гілочку взяла.  Гусей гнати почала.  Ґ Ґазда ґринджоли майстрував.  Від куртки ґудзик відірвав.  Газдиня ґудзик у ґрунті знайшла Ґудзик газді віддала.  Д Далеко дятел дуднів.  У дубі дупло зробив.  Від дощу дятленят заховав.  Для того і дупло довбав.  Ж Жучка м‘ясо жувала.  Жваво хвостиком махала.  Жучки‘ поруч летіли.  М‘яса жучки хотіли.  З Зайчик звіробій збирає.  Засушити його знає.  Збагнув зайців запросити.  Чаєм звірят напоїти.  И У ирій птахи відлетіли.  А индики по дворі ходили.  Іван захотів співати,  але почав част