21 ВІРШИК ПРО ОДЯГ ТА ВЗУТТЯ

ОДЯГ ,одежа — сукупність предметів, виробів (із тканини, хутра, шкіри) створених людьми, якими покривають тіло. Найчастіше одяг буває тканинний, синтетичний та вовняний.

ВЕРХНІЙ ОДЯГ — стійке поєднання слів, що позначає предмети одягу: пальто, шуба, плащ, мантія та інші швейні вироби, що одягаються поверх звичайного повсякденного одягу, у тому числі хутряний.

КУРТКА- верхній одяг, що наглухо застібається. 

ПАЛЬТО- Верхній одяг довгого крою, що надягається поверх плаття, костюма і т. ін.

ШКІРЯНКА - шкіряна куртка, шкіряне пальто. 

КОЖУХ (кожушанка, тулуп, бекеша, байбарак, шуба, губа, кожанка) — верхній одяг з овечої шкури хутром усередину. Слово «кожух» походить від староукраїнського «кожа» («шкіра»), котре досі збереглося в деяких діалектах.

ВІТРОВКА -Легка, переважно без підкладки куртка з вітронепроникної або плащової тканини.

ДОЩОВИК- Верхній легкий непромокальний одяг, що захищав від дощу. 

БЕЗРУКА́ВКА (вид короткого одягу без рукавів - звичайно як деталь народного або робочого вбрання), КАМІЗЕ́ЛЬКАрідше; ЖИЛЕ́ТКА (ужив. і як назва відповідної деталі європейського чоловічого костюма - трійки); ЖИЛЕ́Т, ЛЕ́ЙБИКдіал. (частина чоловічого вбрання); СТА́НИКдіал., заст. (частина жіночого народного вбрання).

НИЖНІЙ ОДЯГ- забезпечує потрібну теплоізоляцію,являє собою другий захисний бар‘єр: нижня сорочка з довгим чи коротким рукавом,піжама,підштанники,шкарпетки,підколінники,майки,труси. 

1)

Мама сукню мені пошила. 

Рукавчики- ліхтарики зробила. 

Низ-сонечко. 

Пояс-бант. 

Я щаслива у платті стрибаю,

З вітром-пустунчиком розмовляю. 

2)

На вулиці холодно стало. 

Із шафи пальто дістали. 

В рукавички ручки проділи. 

Ґудзики защепили. 

Тепер не холодно малятам. 

Можемо іти гуляти. 

3)

Зима у ворота стука. 

Мерщій одягай кожуха. 

І шапку-вушанку не забувай. 

На ручки рукавички натягай. 

Чобітки на ніжки взувай. 

По морозі спокійно гуляй. 

4)

Хмари дощові по небу пливуть. 

Що скажеш? Дощик несуть?

Не страшні нам ваші дощі. 

Ми одягнемо дощові плащі. 

5)

Сонечко весняне пригріває. 

Вітерець повіває. 

Дітвора щаслива вітровки вдягає. 

На прогулянку поспішає. 

6)

Біла зима у вікно заглядає. 

Для мене бабуся рукавички виплітає. 

Ручки свої в них заховаю. 

По морозі без страху гуляю. 

7)

Літня широкопола шапка,

А зветься вона панамка.

Я панамку свою люблю. 

На голівці її ношу. 

Роль свою вона добре знає. 

Від сонця мене захищає. 

8)

Нічка підкрадається до вікон. 

Приносить малятам солодкий сон. 

Дітки в ліжечка підуть. 

Свої піжами одягнуть. 

Червоні,зелені,жовті чи сині. 

Які до вподоби кожній дитині. 

Тепленькі,м‘ягенькі,легенькі. 

Щоб снилися сни солоденькі. 

9)

«Доброго ранку,моя дорога. 

Вже ранок. Вставати пора.»

Ганнуся з ліжечка встала,

Шкарпетки свої дістала,

На ніжки їх натягнула,

І прудко по кімнаті майнула. 

10)

Коли я гуляю,

Шкарпетки на ноги одягаю. 

Щоб ніжкам комфортно ходити,

Потрібно їх захистити. 

А то сандалики нові

Натруть мені ще мозолі. 

11)

Підколінники білі у шафі лежали. 

На когось дуже слухняного чекали. 

Ось Оля прийшла і їх одягла. 

На свято в дитячий садочок пішла. 

12)

Толя шафу свою відчинив. 

Постояв. Помовчав. 

З вішалки сорочку забрав. 

Перед дзеркалом одягнувся. 

Задоволений посміхнувся. 

13)

Ой,штани ви мої ,штанята

З вами клопоту небагато. 

Ноги лише в штанини продіти,

Ґудзика защепити. 

Від холоду ноги ховаєте,

Від подряпин мене захищаєте. 

Важливу роботу ви маєте. 

14)

Жіночий одяг спідниця

Усім жінкам пригодиться 

І літнім,і молодим 

І дівчаточкам малим. 

15)

Все, що ми одягаєм,

Одним словом ОДЯГ називаєм. 

Взуття

1)

Ой ви,любі мої чоботята,

Я ще не вмію вас взувати. 

Та прийдеться навчитись мені,

Взимку без вас нікуди. 

Сани снігу не відчують,

Лижі сліди не проторують,

Ковзани в кутку будуть лежати,

Льоду дзеркального їм не видати. 

2)

Черевички,черевички мої,

Понесіть мене по росяній траві. 

Я шнурівки вам метеликом зав‘яжу,

Носик і щічки пастою намащу,

Щіткою до блиску натру,

Задивлюся на таку красу. 

3)

Тапочки м‘ягенькі взуваю. 

По кімнаті легенько ступаю. 

Тихо дуже у них походжаю 

І нікому не заважаю. 

4)

Літо настало. Гаряче стало. 

Мама із шафи сандалі дістала. 

Червоні,без каблучків,

Зверху декілька ремінців,

Ще й застібочки з боків,

Катруся сама сандалі взуває,

Застібочки защипає,

Весело по доріжці стрибає. 

5)

З самого ранку дощ лив і лив,

Все кругом намочив. 

Калюжі повні води. 

Саме час взувати ґумові чобітки. 

По калюжах в них іду,

Мов кораблик я пливу,

З однієї і іншу перепливаю,

Часом і швидкість прибавляю. 

Довгий час знаходжусь у воді,

А ноженята мої ще сухі. 

6)

Я свої кросівочки люблю. 

Без шнурівок їх ношу. 

Швидко й легко взув,

На липучки защипнув.