Дубок


Дубок.


Овальна кулька лежала у спраглій землі. 
Ніхто не знав є вона чи ні. 
Вже дощами напоєна земля. 
Ця кулька чудова там ожила. 
Пустила корінець у глибину. 
Напилась водиці досхочу. 
І з’явився зелений росток. 
Це з’явився новий дубок. 
Фігурні листочки він розпускає. 
День за днем стебельце виростає. 
Стебельце вже стовбуром стає. 
Ось виросли і гілочки. 
Цього дубка корінець нагодує. 
Сонце листочкам хлорофіл подарує. 
З маленького жолудя виріс дубок. 
Не один рік йому виростати. 
Щоб жолуді в землю віддати. 
А жолуді ті проростуть і лісом стануть. 
І дихати легше на землі стане. 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

40 віршиків. Геометричні фігури навколо нас.

Вірші про кольори.

21 ВІРШИК ПРО ОДЯГ ТА ВЗУТТЯ