Зайчик Лапанчик та гикавка
Зайчик Лапанчик весело стрибав.
Ні з того,ні з сього гикати почав.
«Гик» та «Гик». До цього він ніяк не звик.
Що пів хвилини гикати.
Не може і слова сказати.
Іде собі. Опустив вушка.
Повз нього пролітає Мушка:
«Дз».«Джу». Може чим допоможу?
«Дуже треба мені знати
Як покинути гикати.»
«Вибач,друже, про таке
І не чула я ніде.»
Зайчик знову сумно йде.
«Гик» та «Гик» гикає.
Що робити сам не знає.
Жабка у траві стрибала.
Зупинилась. Запитала:
«Що з тобою? Розкажи.
Може зможу помогти.»
«До мене гикавка прийшла.
Не знаю чому, за що і як.
Та позбутися ніяк.»
«Хм. Так…Так….Я знаю!
Вушка свої піднімай.
На задні лапки вставай.
І стрибай,стрибай,стрибай..»
Зайчик довго так стрибав,
Ледь притомний на траву упав.
Та гикавку в той спосіб не прогнав.
Сумно зайчик знову йде.
Хтось в малиннику сопе.
То Ведмідь малину рве.
«В нього піду запитаю.
Може що Ведмедик знає.»
« Бджоли гикавку лікують.
Залазиш в бджолине гніздо.
Там меду у них повно.
Звичайно,будуть тебе кусати.
Ти будеш від них утікати.
І от у тому страху загубиш гикавку свою.»
«Вибач ,Ведмедику,
Пораду твою не приймаю.
Піду ще когось пошукаю.»
Чує Лапанчик бабуся гукає.
Вечеряти вже закликає.
Змучений сумний повернувся ,
До бабусі пригорнувся.
Бабуся його обіймає,
До себе міцніше пригортає:
«Довго гикаєш,моє внучатко?
Вдихни глибоко ,моє дитятко.
Повітря трішки потримай,
А тепер все видихай.
Зроби так разів зо три.
Гикавка прикра пройде без біди.»
Зробив Лапанчик як бабуся сказала
І зразу гикавки не стало.
« Ти ,бабусю,чарівниця !
Ти, бабусю, рятівниця !
Спосіб цей ну просто диво.
Дякую,що научила.»
Більше пригод зайчика Лапанчика:
Коментарі
Дописати коментар