Потяг. Подорож Лапанчика до тітки Марти.



Лапанчик закінчив 
Перший клас. Ура! Ура!
«Настала літня пора. 
Час відпочивати. 
Можна і подорожувати.»-
Він сказав і тяжко зітхав. 
«Що сталося?
Чому ти сумуєш?»-
Мама запитала і 
Одразу запропонувала. 
«Поїдемо з тобою 
До тітки Марти,
Що живе у Києві.»
«А чим ми будемо їхати?»
«Цього разу ми скористаємось
Залізно-дорожним транспортом»-відповіла мама. 
«Я не знаю,що це». 
«Ми поїдемо потягом. 
Потяг- це ряд з‘єднаних між собою залізничних вагонів,що рухаються за допомогою локомотива. Їздить потяг по рейках та перевозить людей або різні вантажі.»
«А хто веде потяг?»-
Запитав Лапанчик. 
« Потяг веде машиніст.»-
Відповіла мама.
« Синок, склади свої особисті речі у рюкзак. Ми поїдемо на цілий тиждень.»
Лапанчик склав у рюкзак свої речі, взяв олівці і зошит, ще й гітару приготував. Він ледве заснув. Уявляв собі подорож. Наступив ранок . Лапанчик з мамою пішов на залізно-дорожну станцію.
« Подивись, сину, там написано «КАСИ». Нам треба купити квитки. Мама підійшла до каси, купила два квитки: дорослий для себе та дитячий для Лапанчика. Тим часом він побачив величезне табло,де було написано «РОЗКЛАД РУХУ ПОЇЗДІВ». 
« Мамо, наш поїзд відправляється о 20:00 годині. 
Я знаю,що це 8 вечора.»
Лапанчик взяв свій квиток і вони з мамою пішли до потягу ЧЕРНІВЦІ - КИЇВ. Їм треба було знайти вагон #4, купе # 5, місце #17. Провідник перевірив наявність у них білетів,а також чи у правильний вагон вони зібрались сідати. 
Разом з ними їхала білочка з мамою. У купе ж 4 місця. 
«Як тебе звати?»-запитала білочка. 
«Я - Лапанчик. А тебе як звати?»- запитав він. 
«Руді.»- відповіла білочка. 
«Приємно познайомитися»-
сказав Лапанчик. 
«А що ти вмієш?»- запитала Руді
«Я вмію малювати ліс.»- відповів Лапанчик і дістав зошит з олівцями. 
«Я теж вмію малювати ліс. Але в мене немає ні олівців,ні паперу»
«Ось листок з мого зошита. І олівців аж 30 кольорів.
Думаю,для нас двоїх вистачить.»- посміхнувся Лапанчик. 
«Дякую. Ти дуже добрий.»-
сказала Руді. 
Діти спокійно малювали,а потім 
обмінялися малюнками. 
Лапанчик взяв гітару і почав 
награвати знайому мелодію. 
«Ти вмієш грати на гітарі?»-
зацікавлено запитала Руді. 
«Так. Я вмію. Але не зовсім добре. Мене мама навчила. 
Я граю кілька пісень,які дуже люблю.»
«А я не вмію»- з сумом промовила Руді. 
«Не переживай. Ти можеш піти до музичної школи і там навчитись.»- порадив Лапанчик. 
Мама Руді запропонувала перейти у вагон-ресторан і повечеряти. Діти з задоволенням прийняли пропозицію.В ресторані замовили для Руді горішки і гриби, а для Лапанчика капусту і моркву. Поївши,заплатили,подякували офіціанту і повернулись у своє купе. 
Друзі вмостилися біля вікна. Було цікаво спостерігати за станціями,полями,селами і містами. Було вже пізно. Всі втомилися і вмостились спати:
мами на нижніх полицях,а діти на верхніх. 
Потяг під’їжджав до Києва. А ось і вокзал. «До побачення,
Руді»- сказав Лапанчик. 
«До побачення,Лапанчик»-
відповіла Руді. 
На пероні Лапанчика з мамою чекала тітка Марта. 
«Доброго ранку,тітонько Марто. Я дуже щасливий,що приїхав до вас. Я вперше їхав 

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

40 віршиків. Геометричні фігури навколо нас.

Зображення
🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺                                                               1) М’ячик  форму  кулі  має.  З нами весело стрибає.  Він на місці не лежить.  Де захоче,там біжить.  2) Подібна на  кулю Капуста  росла-виростала.  Плаття за платтям вдягала.  На грядці красунею стала.  3) На  кулю  схожий  Глобус  на столі.  Подорожуєм у різні краї.  Рукою його повертаєм.  Назви країн ми вивчаєм.  4) Тарілки  схожі на  круги .  Ми в руки їх обережно взяли.  На  круглому   столі  розклали.  Пампушок  на  кулі  схожі У них поклали.  За  круглий   стіл  діти сіли.  Кулясті  па...
Докладніше

Вірші про кольори.

Зображення
Мама фарби купила мені.  Я малюю у зошиті і на стіні.  Осінь  жовто-оранжеву   Розмалюю.  Зимі  біло-блакитну  подарую.  Весну  зелену  уявлю.  Літо різними фарбами розведу.  Я свої фарби дуже люблю.                <<< * >>> Олівці кольорові  У коробці лежали.  Тиху розмову почали.  Якого кольору олівці  Найбільше потрібні дітворі? «Я думаю,що я -  зелений.  Потрібний я кущам, Травам і деревам.  Коли приходить весна, Моїм кольором малює вона.» «Почекай. Моя думка така.  Без  червоного  кольору Багато квітів не зацвітуть.  Суниці й малини Сукні червоні не одягнуть.  Яблука не достигнуть в саду.  Веселка загубить свою красу.» «Ні,ні,ні. Найбільше мій  Синій  колір потрібний.  Синім малюють небеса, Океани,річки і моря....
Докладніше

21 ВІРШИК ПРО ОДЯГ ТА ВЗУТТЯ

Зображення
ОДЯГ , одежа — сукупність предметів, виробів (із тканини, хутра, шкіри) створених людьми, якими покривають тіло. Найчастіше  одяг  буває тканинний, синтетичний та вовняний. ВЕРХНІЙ ОДЯГ  — стійке поєднання  слів , що позначає предмети  одягу : пальто, шуба, плащ, мантія та інші швейні вироби, що одягаються поверх звичайного повсякденного  одягу , у тому числі хутряний. КУРТКА-  верхній одяг, що наглухо застібається.  ПАЛЬТО-  Верхній одяг довгого крою, що надягається поверх плаття, костюма і т. ін. ШКІР ЯНКА -  шкіряна куртка, шкіряне пальто.  КОЖУХ  (кожушанка, тулуп, бекеша, байбарак, шуба, губа, кожанка) — верхній одяг з овечої шкури хутром усередину.  Слово  « кожух » походить від староукраїнського «кожа» («шкіра»), котре досі збереглося в деяких діалектах. ВІТРОВКА - Легка, переважно без підкладки куртка з вітронепроникної або плащової тканини. ДОЩОВИК-  Верхній легкий непромокальний одяг, що захищав від дощ...
Докладніше