Сон про маму

Мамо, давно тебе вже немає.

Може душа твоя світом блукає.

Може блукає , а може і ні,

Може лиш мариться це все мені.

Віки прикривають очі…

Являєшся мені у сні…

В халаті синьому із квіточками.

Паличка в руці. Йдеш до нашої брами.

Біля криниці розрісся бузок

Й трояндовий кущ ,всипаний білих квіток.

А виноград, ще із татом садила,

Розпускає гілля, ніби птах свої крила .

Зараз хата сумує сама,

Давно вже не чує від тебе тепла.

Мамо, чи знаєш, що діти твої

Відлетіли в далекії краї?

Все рідне своє залишили,

Де першії кроки зробили.

Вибач…Так вийшло,

Так склалось з житті

Згадуєм дім,хоч в чужій стороні…

Та знаєш, рідненька?

Перелітні птахи

Вертають додому завжди …

Ще трохи про життя та жіночу долю :

🪴Покинута хата