Пригода у лісі.

Художник: Олександр Ставчанський

Однієї неділі раненько

Подружки збирались 

У ліс швиденько. 

Швиденько так і не змогли. 

Спершу кошики взяли на гриби

Потім згадали:

«Ой! Їх же треба зрізати!». 

Кинулись ножі шукати. 

Кошики і ножі вже є. 

На ніжки треба гумові чобітки. 

Ще й засіб від комарів взяли,

Щоб ті їм не докучали. 

І собачка їхній Дружок 

Захотів побігти у лісок. 

Нарешті компанія зібралась. 

До лісу подалась. 

Дружок щасливий 

Попереду біг. 

Своїм хвостиком махав,як міг. 

Лише зайшли в ліс. Ой, біда!

І тут ,і там видніються 

Купи сміття. 

Поліетиленові мішки 

Вітром надуваються. 

Навкруги бите скло валяється. 

Дружок весело стрибав. 

Купи сміття оббігав. 

Чи то з радості,чи з злості 

Гавкати став. 

На гостре скло наступив. 

Лапку свою поранив. 

Бідолашний скавулить. 

Лапка у нього болить. 

До верху її підіймає. 

На допомогу чекає.

А кров з ранки тече. 

Дружкові дуже боляче. 

«Що ж нам робити. 

Треба кровотечу зупинити. 

Потрібні вата,бинт,

йод або спирт.» - 

Сумно Іринка сказала. 

« Ні,Іринко. Нам треба ліки

Тут шукати. 

Я знаю подорожник добре 

Кров зупиняє. 

Ще й рани заживляє.» - 

Сказавши,погляд у бік відвела. 

Може б подорожник знайшла. 

« Аню, марно шукати. 

Подорожник у лісі 

Не хоче виростати. 

Давай швидше підем

На узліссі подорожник знайдем». 

Дружка на руки взяли. 

На узлісся бігти стали. 

Тут подорожник знайшли. 

Зрізали свіжі листки. 

До ранки приклали. 

Сухою травою примотали. 

У кошик собачку поклали. 

« Спокійно тут полежи. 

Бо ти не зможеш сам іти. 

Біль скоро пройде. 

Ранка твоя заживе.» -

Дівчатка сказали. 

І звернули на дорогу,

Що вела до їхнього дому. 

Повернулись подружки 

Без грибів. 

Бо в кошику поранений 

Дружок сидів. 

Аня промовила: «Неподобство!»

Іринка : «Ганьба!Чому у лісі 

Так багато сміття?

Завтра всіх друзів зберем. 

З лісу сміття заберем.»

Аня : « Про це всі мають знати,

Що в лісі можна гуляти,

Гриби і ягоди збирати. 

А для сміття інші місця є. 

Називаються вони смітники.»


Читайте також:
Потічок знову живе
Звернення дідуся Карася
Подарунок для школи