Друзі і гроза

Ранок був ясний і сонячний. Троє друзів взяли рюкзаки і пішли рибалити. Закинувши вудочки,хлопці розповідали цікаві історї з свого життя. 

Раптом подув сильний вітер і пригнав темні дощові хмари. Вони швидко насувалися і заховали сонце. Навкруги потемніло,аж лячнувато стало. 

А вітер набирав сили,розгойдував гілки дерев все сильніше і сильніше. Він підхоплював сухе листя,листки старих газет,що лежали на землі, і підіймав вгору. А десь там, далеко, вони падали на землю,змочені дощем. Вітер так сильно дув,що діти ледь втримувались на ногах. Невдовзі на фоні темної хмари друзі побачили розряд блискавки. А пізніше почувся грім. Білі кульки,як горошинки,посипались з неба. 

Вони палали на руки, на плечі, на голови. Зелена трава ставала білою, а діти бігли по білій траві до дерева заховатися. Раптом полив сильний дощ і град став топитися,але гроза не вщухала. 

Тоді Юрко згадав: « Ми на відкритому місці. Бігти нам не можна.Швидкі рухи«притягнуть» блискавку. Я про це добре знаю. Мені мама розповідала,що її бабуся була у полі коли почалася гроза. Дощ лив як з відра, блискавка розсікала небо. Їй стало страшно і вона почала бігти. Розряд блискавки стався між хмарою і нею. Її маленька донька так і не дочекалася маму. А тепер зрозуміли,чому під час грози не можна бігти?

Ми маємо сховатися десь у канаві,або найнижчому місці,присісти і пригнути голови.»

Діти швидко витягли з одного рюкзака поліетиленову плівку,присіли і накрилися нею. 

Чекаючи коли закінчиться гроза, вони почали пригадувати правила безпеки під час грози. 

«Я знаю,що під час грози треба ховатися під самим нижчим деревом,або навіть кущем. Блискавка вдаряє у самі високі предмети. Ви знаєте, у нашому селі жив Іван Гринюк. Він був футболістом. Його всі любили і поважали. Під час грози він заховався під найвищу і найрозлогішу черешню. Блискавка вдарила в черешню і він помер на тому місці.» - з сумом розповів Марко. 

« А мені відомо,що металічні предмети можуть притягнути блискавку. Їх не можна тримати біля себе під час грози. Колись у баби Мані на пасовиську від блискавки загинула корова. Вона була припнута довгим залізним ланцюгом.» - сказав Миколка. 

«Хлопці,ми зовсім забули про свої телефони. Їх негайно треба виключити. І ще лягати на оземлю не можна,бо збільшується площа ураження розрядом.» - додав Юрко. 

   Дощ перестав. Сонце пригріло.Хлопці забрали свої вудочки і пішли додому.
   Діти побачили веселку, що розклала своїй сім кольорів через усе небо. Щоб краще запам’ятати порядок розміщення кольорів у веселці, Марко придумав:

1) Чапля об’ївшись жабок зелених Гагарі  сказала фантастика (червоний,оранжевий, жовтий ,зелений ,голубий, синій, фіолетовий.)

2) Червоний Окунь Живе За Гаванню Серед Фламінго

3) Чабан Овець Жене. За Горою Стоїть Фазенда.
Друзям дуже сподобалось останнє речення. Вони чалапали калюжами і весело кричали: ЧАБАН ОВЕЦЬ ЖЕНЕ.ЗА ГОРОЮ СТОЇТЬ ФАЗЕНДА !!!


Читайте також:
  Дощовий ранок
  Нічна гроза
  У гості до блискавки та грому
  Похмурий ранок