Пригода(про дружбу)

🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣Літнього ранку сонечко встало. 

Ранковий привіт свім послало. 

Промінці свої розпустило. 

Теплом своїм всіх обігріло. 

Зраділи сонечку курчата.🐥

Вийшли біля річки погуляти. 

Змагались,хто краще стрибає. 

А потім,хто краще літає. 

Чи вміють лапками гребти,

щоб поживу для себе знайти. 

Тренувались курчата завзято. 

Як від рудого кота утікати.🐱

А після один із смільчаків

у річці плавать захотів.

«Я перший! Я сильний ! 

Я можу!»

Розбігся.... і плюх у воду.💦

Пушок вода намочила. 

Не працюють маленькі крила.

І лапки не можуть гребти. 

«Ой! Рятуйте мене з біди!»

Все тіло його під водою. 

Лиш голова над водою.

Бачать курчата - біда. 

Товариша рятувати пора.

Всі разом «пі-пі-пі» пищали.

На допомогу звали. 

Тут каченя чап-чаляпало.🦆

Крики почуло- поквапилось. 

«Що за біла тут трапилась?»

Побачивши нещасне курча.

Швиденько на воду спустилось. 

Курчатко за чуб ухопило.

І до берега поплило.

Всасно мама- квочка підоспіла.🐔🐔🐔🐔🐔🐔🐔🐔🐔🐔🐔🐔

Взяла курчатко під свої крила. 

Обсушила,обігріла. 

Каченятко в гості запросила.

Всі разом чай пили.☕️

Дружню розмову вели. 

«Ну,каченятко,ти героєм стало.🏅🏅🏅🏅🏅🏅🏅🏅🏅🏅🏅🏅

Ти курчатку життя врятувало.»

«Не варто так говорити.

Так кожен міг поступити.»

Сказало мале каченя.

« А тепер мені додому пора».

🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣🐣