Моє село Суховерхів.
Моє село добре розміщене.
Є пагорби і підвищення.
Від вітрів нас ліс захищає.
Від засухи потічок оберігає.
Люди,що раніше тут жили,
Село на кути поділили.
На Горі колгосп розмістили,
Школу і садочок спорудили.
Стадіон обладнали.
Цього всі довго чекали.
Дорога поволі схиляється.
До центру села опускається.
У центрі села
нова церква здіймається.
Дух щастя і радості підіймається.
Дзвони церковні
Блаженство розносять.
На службу божу
До храму просять.
Зовсім недалечко
Ну метрів зо двісті
Розмістилась сільська рада
На рівному місці.
Медпункт,клуб,бібліотека
Ну майже все,що громаді треба
Магазин є теж у селі.
Споруджений пам‘ятник
Воїнам,що загинули на війні.
Цей пам‘ятник шанують всі
І дорослі,і малі.
Нагадує він про буремні дні.
Хай буде мир!
не бути війні!
Центральна дорога
Трохи звертає.
І на кут Діброва повертає.
Яблуневий сад зустрічає.
Далі пройдеш,наліво повернеш
На вулицю Лісна звернеш.
Невеличка вулиця Лісна
Приведе нас до ставка.
Там плеса ставків переливаються.
З ранішнім сонцем вітаються.
В їх дзеркалі ліс відбивається.
І з хмарами там зустрічається.
Якщо лісом перейдеш
У Котлін попадеш.
Місцевість гориста.
На котел схожа.
Тому і назва така хороша.
Повітря тут чисте
Наповнене киснем.
Пахне здоров‘ям
і зеленим листом.
Ще трохи пройдеш
І під самим ліском
Простягається Камера
Зі своїм піском.
Пісок і глина тут відмінні.
Використовували їх люди
Для будівлі.
А цей кут Новоселицею назвали.
Сюди звідусіль поселенці прибували.
Рік за роком село розросталось.
Нові споруди з‘являлись.
Суховерхів село це зветься.
Щасливо людям у ньому живеться.
як скучаю по моєму рідному селу
ВідповістиВидалити