Мамо,чому війна ?
💛💙Біль виходить сльозами та рядками.💛💙
Присвячується всім українським
мамам та діткам.
П‘ята година ранку була.
В мирному сні Україна спалА.
Бомби поспались враз на міста.
Страшна почалася війна.
В місто танки ввійшли.
Страх та паніка навкруги.
«Мамо,чому війна?
Кому потрібна країна моя?
Російські солдати у нас стріляють.
Хіба своїх дітей вони не мають?»
«Синочку мій дорогий ,
Часу нема про це розповідати.
Зараз треба нам збиратись,
Домівку свою залишати,
Іти на захід, туди,
Де ще немає війни.»
«Мамо,а тато?
На нього треба зачекати.»
«Тато лишається. Він у нас сильний.
Сильні татка потрібні тут
На захист України.»
«Мамо, треба ведмедика взяти.
Без мене він не зможе спати»
«Тільки ведмедика. Більше нікого.
Решту іграшок залишимо вдома.
Ми ще повернемось.
Я вірю в це ,сину.
Наші солдати звільнять Україну.»
На пероні гармидер,метушня.
Плаче десь маленьке дитя.
« Ти вже дорослий.
Тепер замість тата.
Ім‘я своє,адресу
Мусиш добре пам’ятати.»
В вагоні глітно.
Жінки та діти.
Хто тихо плакав.
Хто мовчав.
Майбутнього ніхто не знав.
Бабуся старенька дивилась у вікно.
Нікого й нічого в неї вже не було.
Ні дому,ні родини.
Все втратила за три хвилини.
«Мамо,а хто нас зустріне?»
«Не знаю,мій сину.
Знайдеться може добра душа,
Прийме до свого житла.»
«Мамочко,не можу спати.
Чую крик того дитяти,
Що російський вояк застрелив,
А потім і маму убив.
Кров на землю текла.
Це дуже страшна війна.
Я не хочу війни.
Хочу щоб ми як і раніше жили.
Виросту - буду як тато
Зброю у руках тримати.
Землю рідну, тебе та ведмедика
Буду захищати!!!»
З болем у душі :
Коментарі
Дописати коментар