ВІРНЕ КОХАННЯ
 |
| Емілія Олексюк 2022 «Голуб миру» |
Ой , не співай ,соловейку,
В саду на калині,
Не рви серце,
Не рви душу
Молодій дівчині.
Коханого відпустила
На Схід воювати,
Рідну неньку Україну
Від зла захищати.
Не одна весна минає…..
Все дівчина молоденька
Милого чекає.
Хоч і вісточки від нього
Давненько немає.
Може вітер буйнесенький
Принесе новину
Чи живий її коханий,
А чи де загинув?
Не зна вітер як сказати
Молодій дівчині,
Те,що любий не на фронті,
Та й не в домовині.
Що зла війна ноги вкрала.
Молодому юнакові життя змарнувала.
Сам не знає, що писати….
Як писати….
Слів не вистачає…
Сльози котяться солоні..
Горло щось стискає ….
…..
Чому мене врятували?
Краще б я загинув.
З шаною солдатською
Білий світ покинув.
Боже милий, як сказати,
Що я ніг не маю?!
Як же мені повертатись
До рідного краю?
Нікому я не потрібний
Безногий каліка.
Така доля в мене, Боже,
Доживати віку.
…..
Він вагався….
Довго важив….
Вісточку відправив.
…
А думки клубком рояться,
Сил не вистачає.
Він чекає…
Він чекає..
Відповідь чекає…
…
Ось і відповідь жадана.
Швидко прилетіла.
Розлилася кров гаряча
По усьому тілу.
Міцні руки юнакові
Раптом затремтіли.
…
« Напиши мені,коханий,
Де тебе шукати.
Я прилечу. Я приїду,
Щоб тебе забрати.
Не журися, мій соколе,
Разом все здолаєм!
Скоро буде…
Буде! Буде!
Мир над нашим краєм!!!»
Вдячні за ваш час ⭐️
Більше читайте тут:
⭐️Слід
⭐️Думка
Коментарі
Дописати коментар