Неслухняний ведмедик
В дрімучому лісі сім‘я ведмедів жила. Тато- Михайло Михайлович, Мама- Михайлина Михайлівна, Та Михайлик Михайлович- Їх синок. Найкраще дитятко серед діток Дитятко росло,виростало. Та слухати батьків не бажало. Мама частенько просила: «Чемним діткам з сусідами Вітатися треба. Посміхайся до них любенько, Миле моє серденько.» «Не хочу.»- він пробурмотів. І голову нахилив. «Бабусі старенькій малину Збирати допоможи. І кошик до хати віднеси.» «Не буду цього робити. Хочу відпочити.»- сказав І в здоровенну калюжу впав. Там полежав,повалявся, Важко з неї піднявся. Перевальцем додому подався. Весь в болоті з голови до ніг. Ледве на ліжко залізти зміг. Полегшено зітхнув І миттєво заснув. Вітер подув,а сонце пригріло, Шерстку його обсушило. Вона до тіла прилипла. Дивитися було гидко. Не ведмедик, А чудо якесь ступало. Лиш очі блищали. Діти сусідські злякались І за кущі заховались. Батько про