Футбол

 

Семенко й Данилко два рідні брати. 

Та грають в футбол завжди разом.

Завжди.

І тільки м‘яч їм до  рук потрапляє

Вікно у сусідів чомусь розбиває. 

Ось і знову біда…

«Та це ж не ми. 

Це м’яч нас не слуха,летить не туди.»

Тато втомився скло купувати,

Сусідам шибки у вікна вставляти. 

Портібна  сімейна рада. 

Для спокою сімейного 

Ця проблема завада. 

Родина ввечері зібралась. 

Година виховна почалась. 

Мама підвищеним тоном сказала :

« Футбольного м‘яча вам не видати. 

Тоді і вікна не буде чим розбивати.»

Бабуся мудро почала :

«Для хлопців футбол- хороша гра. 

Зверху паркана сітку класти пора. 

М‘яч не долетить до сусідського вікна»

Тато до сих пір мовчав

Та нарешті й він сказав: 

«М‘яч не будем забирати. 

Сітку треба час придбати. 

Та зараз щоб не було розбитих вікон

Хай хлопці йдуть на стадіон».  

Цілі вікна у сусідів нині. 

Спокій настав у родині. 

А хлопці гаяти часу не стали. 

На стадіоні команду футбольну сформували. 

Бабуся ,і мама , і тато

Приходять за хлопців вболівати.