У бабусі Галини пташина ферма

Бабуся Галина у селі жила. 

Пташина ферма у неї була. 

Кури спокійно гуляли,

Зерно клювали,

Воду пили,так і жили. 

Цілий день:

«Ко-ко-ко. 

Я знесу вам яєчко. 

Куд-кудак, куд-кудак,

Знесла яйце як кулак.»

І півень гордо походжав,

На голові червоний гребінь,

Борідку і сережки мав. 

А пір‘я з відтінками було,

На сонці виблискувало. 

Вранці першим прокидався,

За свою пісню брався. 

«Ку-ку-ріку, ку-ку-ріку» -

Неслася пісня по селу. 

У бабусі ще гуси були

Китайської породи:

Білесенькі,як сніжок,

Дзьоб помаранчевий,

Ще й зверху горбок. 

На пасовиську паслись,

В річці купались,

Чудово виглядали. 

Бабуся кликала:

«Гуси мої,додому пора.»

У відповідь чула: «Га-га-га-га»

З води вилізали,

Зелену траву щипали,

Вола свої напихали,

Перевальцем додому вертали. 

«Де ж ви ,мої качечки сіренькі?

Відгукніться,де ви є,любенкі?»

«Ми купались у ставку за селом,

А тепер їмо горох гуртом. 

Кря-кря-кря, кря-кря-кря. 

Нам додому йти пора,

Бо бабуся там страждає,

Нас додому чекає.»

А з индиками у бабусі біда. 

Не заходять спати до курника. 

На деревах люблять спати,

Можуть на хату злітати 

І там ночувати. 

Як хтось незнайомий зайде,

«Ту-ку,ту-ку,ту-ку,ту-ку» -

Цього крику повні вуха. 

А цесарочки на паркан злітали,

Двір охороняли,

Криками своїми 

Мишей та щурів відганяли. 

Вони добрі робітники-

Бабусині помічники. 

По городі гуляли,

Гусінь і жуків поїдали. 

Бабуся щаслива була,

Що ще й цесарок завела. 

Своїх птахів дуже любила. 

Для них працювала 

Що є сили.