Весно,пробач …
Чарівна весно,пробач…
Через цю чорну війну,
Не бачу я твою красу.
Очі мої в сльозах,
Рветься серце в грудях,
Як бачу оті сиротята,
Не мають уже ні мами,ні тата.
Заплакані очі батьків,
Що втратили своїх синів.
Зруйновані села й міста.
Картина жахлива…сумна…
Та…підсніжник все ж визирає,
Білу голівку схиляє:
«Я тут. Я тут. Я зустрів весну.
Подивіться на мою красу.
Витріть сльози,
Повірте у те,
Україна,як я розцвіте.»
Біль виходить сльозами та рядками:
Коментарі
Дописати коментар