Як Кролик з Кротом подружили
У траві зеленій Кролик вранці грався. Високо стрибав,то в клубок звертався. Враз припливли чорні хмари. Ой,біда! Дощик ллється ,як з відра. Блискавиця небо розтина. Грім гуркоче. Страхота!!! Мокрим став його сіренький кожушок. Кролик весь промок аж до кісток. Він від холоду дринчить, Аж зубами стукотить. Виглянуло сонечко. Шубку обсушило. Та й з‘явились в Кролика нові сили. « Ні. Не варто більш так жити. Треба нірку мені рити.» Вибрав місце і почав. Спритно землю вигрібав. Сам себе хвалив. Та все глибше нірку рив. «Треба ще у бік прорити. Спальню там собі зробити.» Так про себе говорив, Та все нірку рив ,та рив. «Все. Закінчив. Красота. Ось тепер я заживу. Маю нірку вже свою» Вийшов. Потягнувся. На траві зеленій смачно протягнувся. Кульбабки навкруги цвітуть. То тут, то там бджілки гудуть. Враз почув він дивний звук. Миттю встав,розправив вуха, Не вті...