Національна кухня. Збірка.

                      ЗМІСТ

1) ГОТУЄМО НА РІЗДВО

2) МИ ВАРИЛИ УЗВАР

3) ЗАЙЧИК ЛАПАНЧИК ГОТУЄ УКРАЇНСЬКИЙ БОРЩ

4) ЗАЙЧИК ЛАПАНЧИК ГОТУЄ КОМПОТ ТА ЯБЛУЧНИЙ МАРМЕЛАД

5) ЩО НАСТУНЯ ЗНАЄ ПРО ХОЛОДЕЦЬ

6) ГОЛУБЦІ НА ЗЕЛЕНУ НЕДІЛЮ

7) ОЛЕНЧИНІ ПАМПУШКИ З ПОВИДЛОМ

2020 рік
село Суховерхів
фото Світлани Олексюк

 1)Готуємо на Різдво. 

Наближалися різдвяні свята. 

У мами клопотів було багато. 

У хаті чисто прибирати,

Страв традиційних наготувати. 

Поки у печі палилось,

Мама всі горщики підготовляла. 

Адже всіх їх треба в піч

Одночасно саджати,

Затулою затуляти. 

У першому горшку 

Пшениця для куті. 

У другому-голубці пісні. 

2019 рік
Родина Сергія та Вікторії
Олексюк
м.Чернівці

В капустяний листок

Кукурудзяну крупу завертала,

Смажену цибулю та моркву

Ще додавала,

У горщик складала. 

Суп з Сушених грибів -

Традиційна страва. 

Їх у горщик теж клала,

Водою заливала. 

Солила їх до смаку,

Вкидала цибулю і моркву цілу. 

Ще й олії додавала,

Щоб смачною була страва. 

В іншому горщику біб насипала

Цибулю і моркву теж додавала. 

А яку рибу для нас готувала!

Цілу рибу у бляшку складала,

Тертою морквою і цибулею

Її начиняла. 

Ще й зверху цибулі 

Клала,накладала. 

Все олією заливала. 

Паляницею з тіста накривала. 

Для узвару завжди були

Свої сушені яблука,

Груші та сливи. 

Поки всі ці страви 

У печі готувались,

Робота на кухні продовжувалась. 

Вареники мама ліпила. 

З картоплею і квашеною

Капустою їх робила, 

Смаженою цибулею поливала,

Навіть часничку додавала. 

Ще з пшеничної муки

Випікала пампушки. 

Своїм сливовим повидлом 

Начиняла. 

Недарма восени ми сливи збирали. 

Калачі вже готові 

Стояли на столі. 

Смачні,рум‘яні,запашні,

Ще й маком присипані. 

Готово!

Нарешті з печі страви витягали. 

До куті меду,маку,

горіхів додавали. 

Біб та гриби 

Смаженою цибулею 

Та часничком заправляли. 

У хаті такий запах стояв,

Що то був різдвяний рай. 

Коли дітки мамі допомогали-

Страви ще смачнішими ставали. 

Смачного!

З святами!

З Різдвом!

2) Ми варили узвар.

«Бабусенько дорогенька,

Розкажи своїй 

Внученьці рідненькій

Яку страву ти

Узваром називаєш

І як його приготовляєш.»

«Це дуже легко зробити. 

У горщик води налити,

Вкинути сухі фрукти 

І варити. 

Поки узвар будемо варити,

Можемо з тобою поговорити.»

«Бабусенько,а про що?»

«Так. Так. 

Дай подумати однак.

Ага. Розкажу тобі

Як фрукти треба сушити. 

Давай уявимо,

Що ми в осінньому саду.»

«Ой. Подивися ,бабусю,

Під яблунею яблука лежать,

Під грушею-груші 

Соковиті,наливні.»

«Отож,внученько,

Ми назбираєм їх досхочу

І зробимо з них сушню.

Помиємо їх чистенько,

Наріжемо скибочки тоненькі.

На сітку викладем їх сушити. 

А коли висохнуть,

Можна варити. 

Енергія сонця тут працює. 

Сухі фрукти нам дарує. 

«Але що ж робити,

Коли сонця нема?»

« Я пам‘ятаю як ще мої 

Мама і тато робили так:

На городі викопували яму. 

З одного боку 

виробляли східці,

З іншого димар,

Над ямою клали «лазничку». 

Це щось схоже на 

Прямокутний ящик 

З низенькими стінками. 

А дно зроблене з прутиків 

Чи тоненьких дощечок

З проміжками. 

На лазничку вистеляли фрукти,

Внизу під «лазничкою»

Розпалювали вогонь 

І поволі підтримували його. 

Під дією теплого повітря,

З фруктів випаровувалась 

Волога і вони сохли.»

«Бабусенько,тепер я знаю,

Як фрукти сушити 

І узвар варити. 

А мама моя сушить фрукти

В електричній сушці. 

Це легко і зручно. 

3) Зайчик Лапанчик готує 

    український борщ. 

Мама на кухні працювала. 

Борщ український готувала. 

Лапанчик прибіг:

«Може б я допоміг?»

«Добра ідея твоя. 

Твою допомогу приймаю я. 

Будем разом працювати. 

Борщ український готувати. 

Чи знаєш ти,які овочі 

Нам треба мати,

Щоб борщ приготувати?»

«Я знаю.»- Лапанчик сказав

І три картоплини 

З відра взяв. 

Вимив їх і в миску поклав. 

А мама чистила,розрізала 

І в каструлю вкидала. 

«А ще що нам треба взяти?»-

Запитала мати. 

«Любиму капусту мою

Треба додати до борщу. 

А ще червоний буряк

Додасть борщу добрий смак. 

Додамо ще одну-дві морквини. 

В олії підсмажим цибулину. 

Ще й про фасолю не забувати. 

З нею добре буде смакувати. 

«Лапанчику,будь добрий,

Кран відкривай,

У каструлю води наливай.»

«Добре. Я це зробив. 

У каструлю води налив. 

Мама на плиту її поклала. 

Коли закипить чекала. 

Борщ майже готовий. 

Ще томатну пасту додати,

Щоб насичений колір дістати. 

Додамо сіль,цукор і оцет. 

Матимемо смак,той який 

Ми хочем. 

«Ти,Лапанчику,мені допомогав,

Справжнім кухарем став. 

Я надіюся,тепер ти будеш знати

Як самостійно український 

Борщ приготувати.»

Запрошуєм всіх до столу!!!

4) Зайчик Лапанчик готує компот та

    яблучний мармелад. 

Ось і все. 

Яблука в саду зібрали. 

На зимове збереження

Упакували. 

Тепер з мамою робота. 

Компот варити охота. 

«Я знаю,як це зробити. 

Можу і вас навчити. 

Треба в каструлю 

Води налити. 

Її закип‘ятити. 

До смаку цукру додати. 

Порізані яблука вкидати. 

Компот повинен закипіти. 

Остигне -можна його пити. 

А мармелад зварити 

Я не знаю. 

Піду у мами запитаю.»

«Мамо,ми можем 

Мармелад варити?

Можеш мене навчити?»

«Так,синок.»

«Ми яблука помиємо. 

Гарненько їх почистимо. 

Два кілограми зважимо. 

В каструлю покладемо. 

Двісті грамів води долиємо. 

Нехай варяться. 

Аж розваряться. 

До стану яблучного пюре. 

Чотириста грамів 

Цукру вкинемо. 

П‘ятдесят грамів 

Оцету долиємо. 

Будем безперервно мішати,

Щоб смачний мармелад дістати 

Не пройшло і дві години,

А ми мармелад зварили.»

«Чи можу спробувати я?»

«Звичайно,дитино моя.»

Лапанчик мармелад куштував. 

«Смачно! Пресмачно!»-

Сказав. 

5) ЩО НАСТУНЯ ЗНАЄ ПРО ХОЛОДЕЦЬ 

Прийшовши з дитячого садка, Настуня гралася своїми ляльками:одягала їх в плаття,пальто,взувала чобітки,

ходила з ними гуляти. Звали ляльок Паша і Маша. 

Паша та Маша були чемними «донечками» і любили гратися «кухні». У понеділок Настуня сказала,що розповість про холодець. А потім ще і приготують його «на кухні». 

Настуня почала свою розповідь: «Холодець- холодна страва. На вигляд як желе,тільки не солодке. А на смак як холодний бульйон,ще й кусочки м‘яса є. Моя мама мені розповідала,що холодець готують українці,білоруси,поляки,росіяни,румуни. 

У нашій сім‘ї мама варить холодець і на свята ,і просто так. Всі його полюбляють. А бабуся моя ще готує до нього «цвіклі». Це гостра страва з вареного тертого червоного буряка та тертого хріну. Ще треба додати солі,цукру та оцету до смаку. Їдять його з холодцем,шинкою,ковбасою,а на Паску з писанками. І поширені «цвіклі» на Західній Україні. 

Донечки мої,ви уважно слухали мою розповідь. А тепер підемо на кухню і будемо готувати холодець з цвіклями. 

Хіба ми не українки?

Хіба не господині?»

Настуня взяла Пашу та Машу

і пішла до своєї іграшкової кухні. 

6)ГОЛУБЦІ НА ЗЕЛЕНУ НЕДІЛЮ 

«Настунечко,завтра одне з найбільших релігійних свят-

Трійця або «Зелена неділя». 

Свою назву свято отримало на честь сходження Святого Духа на апостолів. Таким чином це свято нагадує про три появи Бога - Бог-Отець,Бог-Син і Бог-Святий Дух. 

А ще це свято символізує завершення весни і початок літа. В цей день освячують поля і луги,влаштовують святкові обіди,співають пісень,

танцюють. 

А ми з тобою приготуємо голубці з зеленого бурякового листя. Візьми,будь добра,миску. Ось ту біленьку. Ідемо на город,зріжемо листя буряка. Та тільки молоде,тому,що воно м‘яке. Промиємо його і покладемо на сонце,щоб трішки зів‘яло. Буде легше формувати голубці. 

Поки листочки прив‘януть,ми з тобою приготуємо начинку. Я наріжу дрібно цибулю,а ти потри на терці моркву. Та ,гляди,обережно,не порань пальці. Ось бачиш,ти змогла це зробити. Тепер з‘єднаємо моркву та цибулю,додамо олії і будемо смажити. Все готово. Додаємо м‘ясний фарш,пропарений рис,дрібно-порізаний зелений кріп,

сіль,перець. Ми з тобою додамо ще два яйця,щоб голубці були ціленькі. 

Вже начинка готова. Починаємо завивати голубці. 

Роби разом зі мною. На ліву долоню клади листочок буряка. Посередині листка додай ложку начинки. Листочок загортаємо досередини з двох протилежних боків,а потім скручуємо у вигляді циліндрика.»

«А в котрій каструлі будемо їх варити?»-запитала Настуня. 

«Ось у цій. На дно покладемо сіточку,щоб голубці не прикипіли до дна. А колись ще моя бабуся на дно клала качани кукурудзи.»- сказала мама. 

Настя з мамою дружно працювали і швидко закінчили роботу. 

«А тепер,донечко,залиємо їх підсоленою водою і покладемо варитись на невеликому вогні. 

Чи ти знаєш,що голубці можна робити з листків солодкої і квашеної капусти,з зеленого листя ревеню,з листя винограду?»

«Ні. Я не знала,що можна з ревеню і винограду. Ти такі не робила.»- відповіла Настя. 

"Сьогодні треба ще прикрасити нашу оселю гілками верби,липи чи дуба,любистком,чебрецем,м‘ятою,щоб наповнити наш будинок ароматами різнотрав‘я. 

Дякую тобі,донечко,за допомогу. Як підростеш,то ти будеш це все робити,а я допомогати тобі. 

А завтра раненько підемо до церкви на Службу Божу.»

7) ОЛЕНЧИНІ ПАМПУШКИ З ПОВИДЛОМ

Одного разу,прийшовши зі школи,Оленка попросила:

-Мамо,спечемо разом пампушки.

- Добре,доню. Візьми он ту миску та сито. Принеси муку та 

просїй її. 

- А для чого її сіяти?- запитала 

донечка. 

- Для того,щоб збагатити її 

повітрям. - відповіла мама. 

Поки Оленка сіяла муку,мама у каструлю налила пів літра 

води,вкинула туди дві почищені картоплини. Коли вони 

зварилися, розім‘яла їх,додала 

дві столові ложки манки,солі 

та цукру до смаку,3-4 столові 

ложки олії. Цю суміш остудила і додала дріжджі. 

«Дозволь,мамо,мені замішуватитісто.»- попросила Оленка. 

«Спробуй.»- відповіла мама. 

Дівчинка закачала рукави і почала вимішувати,додаючи муки до тих пір,поки тісто не стало м‘яке і легке. 

«Молодець. Тісто готове. Накриємо його рушником. 

Нехай підходить. А яку начинку ти хочеш до пампушок?»- сказала мама. 

«Сливове повидло!

Сливове повидло!

Воно у нас є?» 

«Звичайно є.»- відповіла мама. 

«У дитинстві я була дуже щаслива коли варили сливове 

повидло. З нетерпінням чекала,коли вже нарешті будуть 

струшувати сливи. І ось той день наступав. Твій дідусь залізав на дерево і трусив його. Під деревом стелили рядно,щоби легко було збирати. І починався сливовий дощ! Сливи збирали в кошики 

і каструлі. Потім твоя бабуся їх мила. А потім всі разом відділяли м‘якоть слив від кісточок. Для мене ця робота була одноманітна і нудна,але 

треба було допомогати. 

На городі дідусь викопував велику круглу яму для великого казана і робив кілька сходинок вниз. Кругом казана замащував глиною,щоб не диміло,адже під казаном повинен горіти вогонь. Тому був потрібний і димар. 

Казан всередині змащували маслом і висипали сливи. Довгими дерев‘янними лопатами ,подібними на весла,мішали повидло. Воно варилося цілу ніч! Місяць і зорі світили,то тут то там гавкали собаки,іноді сова закричить,аперед ранком заводили свою 

пісню півні. Тепло від вогню гріло ноги,руки і обличчя. Під ранок повидло ставало густим і його треба було часто мішати,щоб не підгоріло. Коли лопатою проводили по дну казана і лишався слід,це означало,що повидло досягло бажаної густини і вже готове. 

Мама мені першій намащувала його на хліб. Я пила парне молоко і їла свій хліб з повидлом. Було надзвичайно смачно. Це було щось магічне просидіти біля вогню цілу ніч. І мені здавалося,що без мене повидло вийшло б не таке смачне.»

«Мамо,ти так гарно розповідала,що мені захотілося 

посидіти біля казана з повидлом.»

«Ой. Я ще забула тобі сказати,

що такий казан був лише у одного дядька в селі. Люди по черзі позичали його,тому дехто варив вдень,а дехто вночі.»

Тісто тим часом підійшло і треба було братись до роботи. 

«Я відріжу кусок тіста,а ти,донечко,будеш розтачувати. 

Ось і паляниця в тебе вийшла. А тепер покладемо ложкою повидло,десь на відстані десять сантиметрів одне від одного. 

Ще треба одну паляницю розкачати і покласти її зверху. 

А тепер великим стаканом видавлюємо пампушки так,щоб 

горбик з повидлом був посередині. Пампушки мусять трохи підійти перед випічкою. Але я бачу,що поки ми останні сформували,то перші вже готові. Пора пекти їх в олії. Обережно опускаємо пампушки у нагріту олію. Один бочок зарум‘янився,перевертаємо на другий.»

«Мамо,вже готові. А які пахучі!

Мабуть всі сусіди знають,що ми їх печемо.»

«Оленко,спобуй пампушки з молоком.»

Мама налила в горнятко молоко і Оленка з задоволенням їла пампушки з повидлом і запивала молоком. 

«Мамо,чи можемо ми пригостити тітку Ганну? Вона вже старенька і важко їй поратись на кухні.»

«Дитинко,звичайно можна. Мені дуже приємно,що ти не забула про тітку Ганну.»

  Оленка несла до тітки гостинець і думала,що її мама пече найсмачніші пампушки на світі. А тепер і вона знає як.